Положення про освіту

                                                                               ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Маловисківської

ЗШ № 4 І-ІІІ ступенів

______________ І.Б.Коваленко

наказ № 36 від 15.05. 2020 р.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ

 ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ

У Маловисківській загальноосвітній школі № 4 І-ІІІ ступенів

ЗМІСТ

1. Загальні положення.
2. Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти.
3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
4. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
7. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
8. Інформаційні системи для ефективного управління закладом.
9. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування.
10.  Заключні положення.

1. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Маловисківській ЗШ 3 4 І-ІІІ ступенів розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

Академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;

Інструмент - засіб, спосіб для досягнення чогось.

Критерії - вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

Механізм - комплексний процес, спосіб організації.

Моніторинг якості освіти -система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання;

Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;

Положення -локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

Правило - вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

Процедура - офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

Стратегія - довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

 Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі.

Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

1.3. Колегіальним органом управління Маловисківської ЗШ № 4 І-ІІІ ступенів,  який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

1.4. Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та контроль за її виконанням

2. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом  стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

- принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

- відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;

- здійснення обґрунтованого моніторингу якості освіти;

- готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

- відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

- удосконалення планування освітньої діяльності;

- підвищення якості знань здобувачів освіти;

- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

- створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

- якість освіти;

- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

- якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти ТНВК включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

- планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

- організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

- контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

- коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;
• контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;
• контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти

Функції самооцінювання:

- Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

- Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

- Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.

Види самооцінювання:

- Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти.

- Моніторинг педагогічної діяльності.

- Моніторинг за освітнім середовищем.

Напрями самооцінювання:

- узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

- діагностика або визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості;

- вивчення діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);

- статичний показник (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

-       динамічний показник (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

-       психологічний показник (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);

-       внутрішній показник ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з’явитися у майбутньому);

-       самооцінювання освітніх систем(оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

-       педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

-       освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

-       учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють ви­робленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

-       самооцінювання загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

-       моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

Етапи проведення самооцінювання

-       Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на  кожен навчальний рік.

-       Самооцінювання включає три етапи:

а)  підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

б)   практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анке­тування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в)  аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти  у Маловисківській ЗШ № 4 І-ІІІ ступенів є:

- досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання;

- відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

- якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

- показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу;

- об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

- валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю;

- надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

- врахування психолого-педагогічних особливостей;

- систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

- гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату;

- результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

2.2.Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі,

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу,

- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання,

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів,

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- учитель;

- класний керівник;

- батьки і громадськість та ін.

Суб’єктами моніторингу виступають: керівник закладу освіти, Служба внутрішнього моніторингу якості освіти, органи самоврядування (педагогічні працівники, здобувачі освіти та їх батьки), засновник, органи, що здійснюють управління у сфері освіти, громадськість.

Кожний суб'єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.

Форми та методи моніторингу.

Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);

Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу); - систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

- отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.

- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингу якості освіти:

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу.

2. Контингент здобувачів освіти.

3. Психолого-соціологічний моніторинг.

4. Здобувачі освіти. Результати навчання.

5. Педагогічна діяльність.

6. Управління закладом освіти.

7. Освітнє середовище.

8. Медичний моніторинг.

9. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.

10. Формування іміджу сучасного закладу освіти.

3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Система забезпечення академічної доброчесності в  Маловисківській ЗШ № 4 І-ІІІ ступенів функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту», визначається Положенням про академічну доброчесність, схваленим педагогічною радою.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
- об’єктивне оцінювання результатів навчання та ін.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;

- самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;

- надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють) та ін.

Порушенням академічної доброчесності в закладі вважається:

- академічний плагіат;

- фабрикація;

- списування;

- обман;

- хабарництво;

- відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;

- необ’єктивне оцінювання;

- невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту» та ін.

Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності Маловисківській ЗШ № 4 І-ІІІ ступенів, включають:

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;

– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

Виявлення порушень академічної доброчесності в закладі здійснюється наступним чином.

Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора школи. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом директора і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти).

До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника.

Термін повноважень Комісії – 3 роки. Комісія звітує про свою роботу раз на рік на педагогічній раді закладу.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

4. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

- Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від19 серпня 2016 року №1009;

- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт від 13.04.2011 року №329.

         Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна – з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

- виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 - формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти. З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування  та  коригування  можуть  проводитися  моніторингові дослідження  навчальних  досягнень  на  національному,  обласному, міському, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні  досягнення  учнів  3-11  класів  оцінюються  відповідно критеріїв  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою та календарно-тематичними планами вчителів.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи

5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників школи встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-VIII, чинного з 28.09.2017 року. Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту»,  постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

- довгострокове підвищення кваліфікації: курси підвищення кваліфікації при КОІППО;

- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та  на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, само оцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

- ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

- формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

- визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

- визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

- удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі є директор, заступники директора з навчально-виховної та виховної роботи, педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада закладу освіти.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

• виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (завуч, координатор програм, керівник методоб’єднання);
• проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
• розширення зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності в Маловисківській ЗШ № 4 І-ІІІ ступенів щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до  якості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

- оптимальність та дієвість управлінських рішень;

- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);

- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
- кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

-рівнем його компетентності;

-обраною концепцією власної діяльності;

-рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

- найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

- сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

- посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

- визначення відповідності займаній посаді;

- стимулювання їх професійного та посадового зростання.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1.Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

2.Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

3.Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.

4.Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

5.Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6.Поширення позитивної інформації про заклад.

7.Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).

8.Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.

9.Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10.Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

7. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в Маловисківській ЗШ № 4 І-ІІІ ступеів є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

Освітній процес здійснюється у 17 кабінетах, 17 класних кімнатах, , 1 спортивному залі. У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів.

Бібліотечний фонд закладу нараховує 11685 примірників. Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 98 %.

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулює Закон «Про освіту». Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

• безпечні й комфортні умови праці та навчання;
• відсутність дискримінації та насильства;
• створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

– формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

8. Інформаційні системи для ефективного управління закладом освіти

У закладі здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу.

При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

 - статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ;

 - інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

 - інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

 - інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації школу підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти функціонує офіційний веб-сайт закладу. Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

· статут закладу освіти;

· загальні правила для учнів школи;

· кадровий склад закладу освіти;

· освітні проекти, методичний досвід;

· територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

· ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

· мова освітнього процесу;

· наявність вільних місць в класах,

• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила прийому до закладу освіти;
• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

9. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування.

Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем :

- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;

- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. Зокрема, шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.

Навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими елементами управління.

Забезпечується урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.

Здобувачі освіти мають вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір.

Дизайн школи в основному враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.

Наявність необхідного розміру і простору:

- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;

- меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;

- можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.

Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами

У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

1. Затишні, ошатні класні кімнати на першому поверсі.

2. Внутрішні туалети на першому поверсі.

3. Роздягальня в класній кімнаті.

4. Шкільна їдальня в підвальному приміщенні.

5. При боковому вході до школи розташовано пандус для колісних крісел.

6. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.

7. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посада практичного психолога.

10. Заключні положення

Однією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього процесу, що дасть можливість вносити  відповідні корективи в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

1. Стратегічне планування розвитку закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
2. Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.
3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
4. Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома усіх рівнів.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).
7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.
8. Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.

Положення про дистанційне навчання в Маловисківській загальноосвітній школі № 4 І-ІІІ ступенів

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Це Положення визначає основні засади організації та запровадження дистанційного навчання в Маловисківській ЗШ № 4 І-ІІІ ступенів під час карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Положення розроблене відповідно до листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-420 від 05 серпня 2020 року «Шодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році» та Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідеміологічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.07.2020 № 42, наказу МОН №1115 від 08.09.2020 «Про затвердження Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти».

1.2. У своїй роботі з впровадження дистанційного навчання заклад освіти керується чинними документами:

— Конституцією України;

— Цивільним кодексом України;

— Законом України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017;

— наказом МОН № 1115 від 08.09.2020 «Про затвердження Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти».

1.3. Дистанційне навчання - процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу, що функціонує на базі інформаційно-комунікаційних технологій.

1.4. Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг учням школи для набуття ними компетентностей відповідно до освітніх програм шляхом застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти.

1.5. Завданням дистанційного навчання є забезпечення учням школи можливості реалізації конституційного права на здобуття освіти.

1.6. У цьому Положенні терміни і поняття вживаються у таких значеннях:

– дистанційна форма навчання - форма організації освітнього процесу у закладі освіти, яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання в умовах карантину та передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка про відповідний освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень.

– технології дистанційного навчання - комплекс освітніх технологій, зокрема інформаційно-комунікаційні, що надають можливість реалізувати процес дистанційного навчання у закладі освіти;

– інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання – технології створення, накопичення, зберігання та доступу до веб-ресурсів (електронних ресурсів) навчальних дисциплін (програм), а також забезпечення організації і супроводу освітнього процесу з допомогою засобів інформаційно-комунікаційного зв’язку, зокрема мережі Інтернет;

– веб-середовище дистанційного навчання - системно організована сукупність веб-ресурсів навчальних дисциплін (програм), програмного забезпечення управління веб-ресурсами, засобів взаємодії суб’єктів дистанційного навчання та управління дистанційним навчанням.

– веб-ресурси навчальних дисциплін (програм) – систематизоване зібрання інформації та засобів навчально-методичного характеру, необхідних для засвоєння навчальних дисциплін (програм), яке доступне через Інтернет за допомогою веб-браузера та/або інших доступних користувачеві програмних засобів;

– система управління веб-ресурсами навчальних дисциплін (програм) – програмне забезпечення для створення, збереження, накопичення та передачі веб-ресурсів, а також для забезпечення авторизованого доступу суб’єктів дистанційного навчання до цих веб-ресурсів;

– суб’єкти дистанційного навчання - особи, які навчаються (учні 1-11 класів), та особи, які забезпечують освітній процес за дистанційною формою навчання (педагогічні працівники);

– асинхронний режим - взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо;

– синхронний режим - взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб-середовищі дистанційного навчання (чат, аудіо-, відеоконференції, соціальні мережі).

2. РЕАЛІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

2.1. Дистанційне навчання реалізовується шляхом:

– застосування дистанційної форми як окремої форми навчання;

– використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах.

2.2. Дистанційна форма навчання в закладі освіти запроваджується відповідно до рішення педагогічної ради.

2.3. Строк навчання учнів за дистанційною формою встановлюється закладом освіти і має бути не меншим, ніж за денною формою за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.

2.4. Дистанційна форма навчання організовується відповідно до робочих навчальних планів для учнів, які перебувають вдома через запровадження карантину.

3. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ

3.1. Освітній процес за дистанційною формою навчання здійснюється у таких формах: самостійна робота, дистанційні навчальні заняття (вебінари), виконання проектних завдань, домашніх контрольних робіт, практичних робіт.

3.2. Основними видами навчальних занять за дистанційною формою є: лекція, семінар, урок, практичні заняття, лабораторні заняття, консультації та інші.

Лекція - один із видів навчального заняття в дистанційному форматі, на якому учні отримують аудіовізуальну інформацію лекційного матеріалу через засоби телекомунікаційного зв’язку в асинхронному режимі.

Семінар - це навчальне заняття, що заплановане програмою навчання, під час якого відбувається обговорення вивченої теми, до якого учні готують тези виступів на підставі виконаних завдань.

Практичне заняття - це навчальне заняття, під час якого відбувається детальний розгляд школярами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формуються вміння і навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання ними завдання (контрольних робіт), сформульованих у дистанційному курсі. Практичні заняття виконуються дистанційно, результати для перевірки вчителем розміщуються на сервері ДН.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, яка передбачає, що учні особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни. При проведенні лабораторних робіт школярі набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття в дистанційному навчанні в залежності від рівня матеріально-технічної оснащеності, можливостей створення і використання віртуальних лабораторій проводяться дистанційно з використанням відповідних моделюючих програм (емуляторів), віртуальних лабораторій тощо.

Консультація - це елемент освітнього процесу, за яким учні дистанційно отримують відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування (у формі чату, форуму та особистих повідомлень).

3.3. Лекція, консультація, семінар, урок проводяться з учнями дистанційно у синхронному чи асинхронному режимі відповідно до навчального плану.

3.4. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному чи асинхронному режимі.

3.5. Практичне заняття, яке передбачає виконання практичних (контрольних) робіт, відбувається дистанційно в асинхронному режимі. Окремі практичні завдання можуть виконуватись у синхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

3.6. Лабораторне заняття проводиться дистанційно з використанням відповідних віртуальних тренажерів і лабораторій.

3.7. До інших видів навчальних занять при здійсненні освітнього процесу належать ділові ігри, виконання проектів у групах тощо. Ці види занять можуть проводитись дистанційно у синхронному чи асинхронному режимі, що визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

3.8. Контрольні роботи з навчальних предметів за дистанційною формою навчання можуть здійснюватись відповідно до рішення закладу освіти дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема відеоконференцій зв’язку за умови забезпечення аутентифікації того, хто навчається.

3.9.Створення та поповнення інформаційних ресурсів дистанційного навчання здійснюється учителями-предметниками закладу освіти.

4. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

4.1. У закладі освіти використання технологій дистанційного навчання зорієнтоване на здобувачів освіти, що перебувають на карантині і не мають медичних протипоказань до занять із комп'ютерною технікою. Наявність таких протипоказань встановлюється на підставі медичного висновку чи іншого документа, виданого закладом охорони здоров’я та добровільно поданого батьками до закладу освіти. Якщо заклад освіти організовує дистанційне навчання в умовах карантину або інших надзвичайних обставин, доцільно погодити з одним із батьків учня, який має протипоказання, форми взаємодії педагогічних працівників з ним і засоби навчання, що можуть застосовуватися.

4.2. Дотримання санітарних правил і норм щодо формування розкладу навчальних занять, вправ для очей та постави, безперервної тривалості навчальної діяльності з технічними засобами навчання, тривалості виконання домашніх завдань.

4.3. Перелік предметів чи тем навчальних програм, видів навчальних занять, які здійснюються за технологіями дистанційного навчання, визначаються педагогічною радою закладу.

4.4. Створення умов для забезпечення повноцінної участі в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами ( застосування допоміжних технологій навчання, підтримка з боку асистента вчителя або асистента учня), надання додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять з обов’язковим урахуванням індивідуальної програми розвитку.

4.5. Використання доступних засобів комунікації для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин.

4.6. Оприлюднити на вебсайті школи інформацію про організацію дистанційної форми здобуття освіти.

4.7. Дотримання вимог щодо захисту персональних даних учасників освітнього процесу в електронному освітньому середовищі.

5. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

5.1. Учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, обов’язково проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

5.2. Види та періодичність оцінювання при використанні технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти визначаються відповідно до форми здобуття освіти (наприклад, лише річне оцінювання для екстернів).

5.3. Результати досягнень фіксуються у класних журналах та свідоцтвах досягнень.

5.4. Оцінювання може відбуватися очно або дистанційно (з дотриманням академічної доброчесності).

5.5. У класному журналі зазначати режим проведення конкретного навчального заняття. Відмітка про відсутність учня може робитися лише під час навчального заняття в синхронному режимі. Проведення всіх занять датується відповідно до календарно-тематичного планування.

5.6. Використовувати окремі, наразі актуальні, рекомендації щодо організації оцінювання в умовах дистанційного навчання, надані листом МОН України від 16.04.2020р. №1/9-213 «Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019-2020 навчального року».

6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

6.1. Науково-методичне забезпечення дистанційного навчання включає:

– методичні (теоретичні та практичні) рекомендації щодо розроблення та використання інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання;

– змістовне, дидактичне та методичне наповнення веб-ресурсів навчального плану/навчальної програми підготовки.

6.2. Організація дистанційного навчання має забезпечувати регулярну змістовну взаємодію суб’єктів дистанційного навчання.

6.3. Заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі.

6.4. Керівник закладу освіти забезпечує організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання та здійснення контролю за виконанням освітніх програм.

6.5. Педагогічні працівники закладу повинні підвищувати свою кваліфікацію щодо організації та володіння технологіями дистанційного навчання.

7. СЕРВІСИ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКИХ МОЖНА ОРГАНІЗУВАТИ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

7.1. LMS (Learning management system – система керування навчанням) наприклад Moodle, який можна безкоштовно налаштувати на веб сервісі https://www.gnomio.com/ або розгорнути на власному веб сервері.

7.2. Google Classroom (https://classroom.google.com/) – безкоштовний сервіс Google, за допомогою якого можна організувати дистанційне навчання з використанням сервісів Google (Диск, Форми, Документи, Таблиці, Презентації, Blogger, Youtube, Hangouts).

7.3. При розгорнутому Microsoft Office 365 можна використовувати його сервіс Microsoft Teams.

Використання додаткових веб порталів та сервісів для створення навчального е-контенту.

1. https://learningapps.org/ – Learningapps, різноманітні інтерактивні вправи.

2. http://www.10minclass.com/ – відеоуроки з підготовки до ЗНО.

3. https://pidruchnyk.com.ua/ – електронні версії підручників.

4. https://imzo.gov.ua/pidruchniki/elektronni-versiyi-pidruchnikiv/ – електронні версії підручників.

5. https://disted.edu.vn.ua – репозитарій навчальних ресурсів.

6. http://www.osvitaua.com/youpub/ – сайт видавництва, містить навчальні ресурси.

7. https://www.youtube.com/channel/UCMIVE71tHEUDkuw8tPxtzSQ – «Цікава наука».

8. https://phet.colorado.edu/uk/simulations/category/physics – досліди з фізики.

9. https://naurok.com.ua/ – для вчителів та учнів.

10. https://besmart.study/ – онлайн-платформа підготовки до ЗНО.

11. https://prometheus.org.ua/zno/ – за посиланням курси підготовки до ЗНО.

12. https://www.ed-era.com/zno/ – цікава інформація про дистанційну освіту.

13. https://eschool.dn.ua/local/staticpage/view.php?page=resources – репозитарій корисних освітніх ресурсів.

8. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЗАКЛАДУ ПРИ ЗМІШАНІЙ ФОРМІ НАВЧАННЯ

8.1. Змішане навчання – це поєднання онлайн та офлайн-навчання в один ланцюжок, що творить «навчальний досвід» учня та самодостатній логічний курс чи предмет. При змішаному навчанні теорія, яку учень опрацьовує онлайн (чи то у формі самостійного прочитання матеріалів, чи при перегляді демонстраційних відео, чи при перегляді відеозапису лекції вчителя, чи у формі гри), знаходять своє застосування офлайн (тобто у приміщенні закладу під час занять). Усі активності та заняття, що відбуваються в закладі, мають поєднуватись та на практиці закріпляти знання, здобуті учнем при самостійній роботі онлайн.

8.2. Модель змішаного навчання

Навчання здійснюється за такою схемою:

Денне навчання (ДН) → очна сесія → самостійне вивчення на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТКТ)

- ДН (формування базових знань під час вивчення теоретичного матеріалу);

- очна сесія (детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної теми)

- самостійне вивчення (виконання завдань на базі вивченого навчального матеріалу, спілкування засобами ІТКТ).

8.3. При змішаній формі навчання освітній процес відбувається таким чином: здобувачі загальної середньої освіти навчаються у закладі (офлайн) 2 дні, дистанційно (онлайн)1 день та 2 дні у закладі за окремо розробленим графіком для кожного класу.

8.4. Навчальні заняття розпочинаються відповідно до затвердженого графіка дзвінків уроків о 08.15 (початкова школа), 09.00 (старша школа), як онлайн так і офлайн, та розкладу уроків для кожного класу.

8.5. Для організації онлайн (відео) уроку вчителі використовують програми Zoom, Skype, онлайн-платформи.

9. ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

9.1 Система дистанційного навчання в закладі освіти здійснюється з використанням навчальної інформації, розміщеної на сайті Маловисківської ЗШ № 4 І-ІІІ ступенів в розділі «Дистанційне навчання».

9.2. Поточна координація роботи вчителя та здобувачів освіти щодо виконання та перевірки домашніх завдань, різних видів контролю здійснюється на електронних поштах учителів, що розміщені на сайті закладу освіти у розділі «Навчальна діяльність».

10. КЕРУВАННЯ СИСТЕМОЮ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

10.1. Загальне керування системою дистанційного навчання (ДН) здійснює директор, забезпечуючи проведення заходів для здійснення дистанційного навчання за обраними напрямами (спеціальностями) за всіма видами освітньої діяльності; фінансову підтримку дистанційного навчання; контроль якості та мотивацію учасників впровадженням дистанційного навчання в закладі освіти.

10.2. Оперативне керування ДН здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи, до функціональних обов’язків якого входить впровадження та розвиток ДН; забезпечення методичної, системотехнічної та матеріально-технічної підтримки дистанційного навчання.

10.3. Безпосереднє керування ДН здійснює адміністратор сайту, до функціональних обов’язків якого входить впровадження та розвиток дистанційного навчання.

Загальний алгоритм дій щодо організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання під час надзвичайних обставин.

1. Адміністрація школи:

1.1. Вивчає нормативно-правову базу з організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання під час надзвичайних обставин.

1.2. Проводить моніторинг забезпеченості та наявності умов для дистанційного навчання в учнів закладу освіти.

1.3. Проводить моніторинг дистанційних платформ і цифрових сервісів та затверджує ті, які найбільше підходитимуть учням і педагогам для організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання під час надзвичайних обставин з урахуванням особливостей освітнього процесу закладу освіти.

1.4. Організовує навчання педагогічного колективу

1.5. Проводить роботу щодо внесення змін у календарно-тематичне планування учителів з метою інтеграції та ущільнення навчального матеріалу із затвердженням цих змін.

1.6. Затверджує оновлені розклади уроків і навчальних занять, груп продовженого дня, корекційно-розвиткових занять тощо.

1.7. Забезпечує функціонування й оновлення сайту закладу освіти у закладці «Дистанційне навчання», у якому розміщуються посилання для опрацювання та виконання учнями.

1.8. Розробляє та доводить до відома працівників порядок обліку робочого часу та ведення необхідної документації.

1.9. Затверджує режим роботи педагогічних працівників в умовах дистанційного навчання.

1.10. Сприяє поширенню досвіду роботи педагогів на сайті закладу освіти та інших освітніх інформаційних ресурсах.

1.11. Проводить онлайн-наради, семінари, вебінари, консультації, відеоконференції з педагогічними працівниками.

1.12. Розробляє заходи щодо забезпечення різних форм зв’язку з батьками, організовує роботу консультаційних онлайн пунктів.

2. Педагогічні працівники:

2.1 Вивчають стан забезпеченості і можливостей учнів щодо дистанційного навчання.

2.2 Уносять зміни до календарно-тематичного планування та ущільнення навчального матеріалу.

2.3 Здійснюють самоосвітню роботу з вивчення технологій дистанційного навчання

2.4 Виконують освітню програму для досягнення учнями передбачених результатів навчання, тобто надають інформацію щодо обсягу та змісту навчального матеріалу, завдань на його закріплення, перевіряють й оцінюють їх та надають відгуки на виконані завдання, використовуючи відповідну електронну освітню платформу, комунікаційні онлайн сервіси та інструменти; співпрацюють з усіма учасниками освітнього процесу.

2.5 Учителі закладу освіти в години, відповідно до опублікованого на сайті закладу розкладу, знаходяться в онлайн режимі. У цей час учні, які потребують консультацій, можуть цими послугами скористатися, зв’язавшись із педагогом через онлайн ресурси. Учителі-предметники можуть попрацювати індивідуально з тими дітьми, які цього потребують.

2.6 Складають індивідуальні плани роботи або інші документи з обліку свого робочого часу; ведуть документацію;

2.7 Після закінчення карантинних обмежень проводять моніторинг засвоєння навчального матеріалу, організовують за потреби коригувальне навчання.

3. Здобувачі освіти:

3.1 Здійснюють регулярну та змістовну взаємодію з педагогічними працівниками в синхронному або асинхронному режимі відповідно до розкладу занять з метою виконання освітньої програми для досягнення передбачених навчальними програмами результатів навчання; опрацьовують зміст навчального матеріалу, завдання на його закріплення, виконують творчу, навчально – дослідницьку роботу, беруть участь у підсумкових роботах, тестуваннях тощо, використовуючи електронну освітню платформу, доступні комунікаційні онлайн сервіси та інструменти

3.2 Опрацьовують відгуки на виконані завдання, рекомендації, надані вчителями,

3.3 Дотримуються принципів академічної доброчесності.

4. Батьки (відповідно до п.13 розділу 1 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 08.09.2020 р. №1115):

4.1 Сприяють виконанню дитиною освітньої програми, навчальних програм з окремих предметів, дбають про психічне і фізичне здоров’я дітей, формують у них навички здорового способу життя

4.2 Сприяють дотриманню дітьми академічної доброчесності в освітньому процесі.

4.3 Якщо батьки під час організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання не виконують свої обов’язки щодо забезпечення здобуття дитиною освіти, зокрема не забезпечують участь дитини в освітньому процесі протягом 10 робочих днів підряд з невідомих причин, заклад освіти інформує про це відповідну службу у справах дітей.

                                                                                     ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Маловисківської

ЗШ № 4 І-ІІІ ступенів

______________ І.Б.Коваленко

наказ № 36 від 15.05. 2020 р.

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, само оцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

ПОЛОЖЕННЯ

про надання щoрічної грошової винагороди педагогічним працівникам

Маловисківської  загальноосвітньої школи№4  I-III ступенів   Маловисківської міської ради Кіровоградської області за сумлінну працю, зразкове виконання  посадових обов’язків.

1. Загальні положення

1. 1. Виплата щoрічної грошової винагороди педагогічним працівникам

передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.02 р. № 1222 «Про реалізацію окремих положень частини першої ст. 57 Закону України «Про освіту», частини другої ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої ст. 18 і частини першої ст. 22 Закону України «Про позашкільну освіту».

1.2. Перелік посад працівників, які мають право на вказану щoрічну грошову винагороду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних і науково-педагогічних працівників» зі змінами, внесеними відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України від 06.05.01 р. № 432 «Про внесення змін до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників».

1.3. Положення про надання щoрічної грошової винагороди педагогічним працівникам передбачає порядок матеріального стимулювання працівників за зразкове виконання посадових обов’язків, творчу активність і ініціативу в реалізації покладених на них обов'язків, сумлінне, якісне та своєчасне виконання завдань та доручень, високу результативність у роботі, плідну працю, вагомий внесок у справу навчання та виховання підростаючого покоління, небайдуже ставлення до рейтингу навчального закладу, показників його діяльності.

1.4. Це положення поширюється на всіх педагогічних працівників навчального закладу, крім тих, які працюють за сумісництвом.

1.5. Облік і контроль за використанням коштів для надання щoрічної грошової винагороди здійснює головний бухгалтер управління освіти.

1.6. Положення діє з дати підписання і до його скасування.

2. Основні показники для визначення розміру щорічної грошової винагороди.

1. 1. Належне виконання посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, професійна сумлінна праця, якість роботи.
   2. Безумовне виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, наказів  директора  школи та відділу освіти.

2.3. Стабільна багаторічна праця.

2.4. Ефективна позакласна робота.

1. 5. Сумлінне виконання обов’язків класного керівника.

2.6.Досягнення в роботі чи суспільної діяльності, які призвели до зростання рейтингу навчального закладу, району в цілому на міському та обласному рівнях.

1. 7. Ініціативність у діяльності та результативність роботи.
   8. За постійне підвищення педагогічної майстерності.
   9. За активну участь в методичній роботі школи, району, міста.
   10. За збереження навчального кабінету, оптимальне використання його обладнання, постійне поповнення його учбово-методичним матеріалом.
   11. За впровадження системи оздоровчих заходів, спрямованих на покращення фізичного розвитку та здоров’я учнів.
   12. За сумлінне ставлення до шкільної документації.
   13. За залучення батьків до співпраці, впровадження активних форм роботи з батьками.
   14. За виконання правил та норм з охорони праці та техніки безпеки, безпеки життєдіяльності, протипожежного захисту.
   15. За сумлінне ставлення до охорони життя та здоров’я учнів, попередження дитячого травматизму.
   16. За участь у підготовці закладу до нового навчального року.
   17. За активну громадську роботу в житті  школи.
   18. За активну роботу як уповноваженого по обліку дітей і підлітків шкільного віку на закріпленому за школою мікрорайоні.

3. Порядок надання щoрічної грошової винагороди:

3.1. Конкретний розмір щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам визначається у вигляді фіксованої суми в розмірі до одного посадового окладу відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи .

3.2. Для визначення розміру щорічної грошової винагороди враховується виконання основних показників, викладених у розділі 2.

3.3. Щорічна грошова винагорода не нараховується педагогічним працівникам за один, два місяці з дня прийому на роботу, або  педагогічним працівникам, які звільнилися.

3.4. Щoрічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається у такому порядку:

• директору навчального закладу – за наказом начальника управління освіти   Маловисківської міської ради за погодженням з УТК навчального закладу,
• іншим педагогічним працівникам – за наказом директора навчального закладу за погодженням з УТК.

4. Порядок зниження розміру щорічної грошової винагороди

1. 1. Розмір щорічної грошової винагороди зменшується за:

- неналежне виконання посадових обов'язків;

• порушення строків виконання завдань, листів, звернень громадян,
• порушення трудової дисципліни, правил техніки безпеки, педагогічної етики,

- наявність випадків неналежного контролю за зберіганням матеріальних цінностей.

4.2. Педагогічні працівники, що мають дисциплінарні стягнення, здійснили

прогул, неодноразово спізнювалися на роботу без поважних причин, або скоїли інший вчинок, який порочить ім’я педагогічного працівника, позбавляються щорічної грошової винагороди повністю.

Голова УТК _________________ Н.Г.Шамріна

Директор  школи ________________________ І.Б.Коваленко